Після зовнішнього незалежного оцінювання розпочалася вже традиційна народна забава — розводити тотальну «#зраду» щодо змісту тесту, форми його проходження, взагалі тесту замість вступного екзамену і так далі. І я відчуваю гостре бажання нижче спини висловитись з цього приводу.
Я навчаюсь на 1 курсі магістратури одного з юридичних ЗВО. Рік тому я теж складав ЗНО (так, те саме, яке набагато легше і взагалі там всім ставили 200 балів).
Проте як не дивно, тоді теж були студенти, яким тестування видалось занадто важким, несправедливим і так далі. Наприклад, в 3 блоці логіки було завдання, що миттєво стало мемом:
Є юристи від Бога, а є — від Івана Івановича.
Трохи менше, але все ж багато було обурення щодо блоку аналітичного мислення (я повернусь до цього пізніше).
Чомусь забувають, що в наш рік вже не можна було отримати 200 за англійську якщо в тебе є сертифікат володіння англійською мовою (що я вважаю правильним). Ми першими писали блоки з міжнародного права та практики ЄСПЛ (те, що особисто мені зіпсувало настрій аж до моменту зарахування). І в нас теж були завдання, що були анульовані та зараховані всім.
Як студент я завжди на боці студентів. Саме тому зараз дозволю собі не погодитися з обуреннями частини студентів і спробую донести деякі думки щодо правничого ЗНО (без претензії на істинність, безапеляційність та об’єктивність). Хоча б тому, що розуміти суть тестування в інтересах тих, хто його лише буде проходити (а це все ж більшість студентів-правників).
Логіка моїх міркувань ринкова. Я виходжу з того, що успішний студент — той, що може прийти та виконувати трудову функцію у фірмі, департаменті чи державному органі. І навпаки: неуспішний — той, хто не може. Вважаю, що знання права та англійської мови, разом з логічним мисленням є базою для виконання своїх функцій успішно. Роботодавцю не важливо, який у вас колір диплому, наскільки вас люблять викладачі або як часто ви грали в КВК. Є завдання і воно має бути виконано.
Окрім того, я розділяю зауваження щодо форми тестування та змісту самих тестів. Розпочну з форми.
Тест загальних навчальних правничих компетентностей. Можливо, цей тест найбільш важливий серед трьох. Якщо право та англійську мову можливо вивчити, то навчитися мислити неможливо (або доволі складно). Окрім того, під час цього тесту також перевіряється те, наскільки швидко ви можете читати, аналізувати, робити висновки та записувати відповіді. Для цього і існує обмеження у часі. На роботі доволі часто дають завдання, які мають бути виконані «на вчора». Саме тут і знадобиться все те, що перевіряє ТЗНПК.
Додатком є перевірка на вашу стресостійкість, що також випливає з обмеження у часі.
Трохи щодо блоку аналітичного мислення. По-перше, не потрібно його зводити суто до математичного методу. Більшість завдань можуть бути розв’язані декількома шляхами, один з яких (напевно, найефективніший) — це формули та підрахунки.
По-друге, не потрібно зводити математику лише до формул. Математика це не про формули, це про спосіб мислення. Якщо сприймати її лише так, то дійсно, які формули можуть бути у правничому ЗНО. Ми ж не на мехматі. Але, я гадаю, варто сприймати математику як здатність до мислення, аналізу, прорахунку варіантів та вирішення життєвих завдань.
Дозволю собі приклад з власного життя. Я навчався у фізико-математичному класі. Під час підготовки до ЗНО з математики мій викладач сказала:
«Миша, кто понимает математику, поймет все остальное».
Вона привела декілька прикладів її випускників далеких років. А зараз я дивлюсь на своїх колишніх однокласників: серед тих, хто розумів математику та добре її склав, наймолодший інженер газовидобувної галузі в Україні, проектувальник схеми скління хмарочосів в міжнародному проекті, успішний програміст в міжнародній компанії. Серед тих, хто вважав що «математика не знадобиться в житті» таких прикладів привести не можу.
Я знаю, що з точки зору полеміки некоректно вдаватися до прикладів з власного життя. Ми не на дебатах, тож я дозволю собі залишити попередній абзац. Якщо ваша філософська натура не витримує такого порушення правил дискусії, вважайте, що цього абзацу не існує.
Якщо коротко, існує кореляція між тим, наскільки ти розумієш базові математичні дії і тим, наскільки вдало ти вирішуєш різноманітні життєві ситуації.
По-третє, навіть якщо сприймати блок аналітичного мислення суто як формули, це все одно необхідно. Правнику доволі часто доводиться робити підрахунки. Як мінімум, щоб заповнити білінг та підрахувати скільки тобі винен клієнт. Про інші підрахунки не буду згадувати, бо вони найбільш різноманітні у кожній практиці.
Доводити необхідність англійської мови для правника вважаю поганим тоном. Це має бути очевидно будь-кому, хто планує пов’язати своє життя з правом. І загалом, нарікання щодо англійської мови лише одне — наявність двох сесій.
Останні два роки для усіх абітурієнтів на магістратуру ЗНО з англійської мови спільне. Чим пояснити те, що правники та інженери, наприклад, складають один тест з англійської, я не знаю. Напевно, доцільніше було б складати кожному окремі тести щодо своєї галузі знань. Запевняю, що тоді тест був би на порядок складніший.
Одночасно провести тестування для такої кількості людей доволі проблематично. Скоріш за все, через обмежені організаційні та матеріальні ресурси. Саме тому англійська мова проходить у дві сесії, друга з яких вважається складнішою.
По-перше, не варто гіперболізувати важкість другої сесії: що там, що там завдання на одні і ті самі теми і сформульовані майже однаково. Різниця полягає у тому, що лексика у текстах першої сесії зустрічається частіше за лексику другої. Але різниця не настільки значна, щоб це порушувало баланс.
Для чого взагалі робити другу сесію хоч і трохи, але важчою? Через те, що першим бути завжди важче. Ті, що пишуть англійську першими не знають, які саме аспекти знання мови будуть перевіряти та у якій формі. Друга сесія має можливість побачити завдання першої і хоча б трохи краще підготуватися. Саме тому укладач тестів намагається урівняти шанси. У будь-якому випадку невдоволення все одно буде. Вихід з цього — робити окремі тести для кожної галузі знань. Я вважаю, це усуне проблему «несправедливості» однієї з сесій, а що важливіше, буде більш актуально для майбутньої роботи за фахом. Хоча повторюю, профільна англійська буде на порядок важчою. Перевірити можливо на прикладі ЗНО 2017 року.
До тесту з права цього року нарікань на диво мало. Щодо форми тесту я знайшов лише одне — про те, що 80% завдань це задачі. Вважаю, що це позитивно. На роботі клієнт не буде питати у вас визначення теорії держави і права. Він запитає як вирішити конкретну задачу. Якщо абітурієнт не розуміє цього або не готовий до цього, йому не варто йти у професію.
Ще трохи щодо аспектів самої процедури тестування.
Зустрічав нарікання щодо інструкторів, малої перерви, неможливості поїсти та сходити в туалет.
Щодо малої перерви між ТЗНПК та правом повністю погоджуюсь. Її дійсно варто збільшити.
Про неможливість задовольнити свої природні потреби вперше чую. Так, кожні 5 хвилин виходити з аудиторії або приносити до неї курку гриль вам, скоріш за все, не дозволять. Але ні в мене та моїх колег в 2018 році, ні у моїх знайомих у 2019 році не виникало ніяких труднощів з тим, щоб перекусити або вийти до вбиральні. Можливо, проблема в конкретних інструкторах.
Мені та моїм знайомим траплялися виключно професійні та доброзичливі інструктори. Вони слідували інструкції у повній мірі, оперативно вирішували виникаючи питання та підбадьорювали абітурієнтів. Не виключаю, що не всім так поталанило. Проте це не недолік тесту чи МОН. Це непрофесійність конкретної людини, на яку ви маєте право поскаржитися. Ви маєте розуміти, що якщо ваш сусід не дає вам жити, це не є проблемою держави. Якщо ваш інструктор порушив інструкцію він отримає покарання, а ви — можливість скласти ЗНО повторно.
На цьому все, що стосується форми. Трохи щодо змісту.
Я маю два зауваження.
Перше. Завдання на комбінаторику дійсно не доречне в правничому ЗНО. Я за підрахунки, але лише за ті, які можливо здійснити шляхом базових математичних дій. Факторіал до цих дій не належить.
Друге. Кожного року анулюють певну кількість питань. Деякі з них через те, що наявні дві відповіді (в залежності від позиції тієї чи іншої правничої школи), деякі через те, що правильною визначена насправді неправильна відповідь. Обидві ситуації вважаю проявом непрофесіоналізму укладачів тесту.
Яка альтернатива?
На просторах фейсбуку зустрів думку, що краще повернутися до моделі зі вступними іспитами. Саме це було головним спонуканням для мене написати цей текст.
Окрім безлічі позитивних аспектів ЗНО є найголовніший для мене — воно дійсно не залежить від жодного ЗВО. І тому можливість впливати на результати оцінювання зведена до мінімуму.
Пам’ятаю на третьому курсі я говорив з дівчиною, випуск якої першим здавав правниче ЗНО. Тоді вона сказала мені:
«Вперше бачу, щоб на бюджеті магістратури навчалися дійсно ті, хто добре навчався до цього».
Це все, що необхідно знати про вступні іспити.
Так, я чув, що ЗНО також можна «порєшать», але, по-перше, ніхто з тих, хто про це казав, цією опцією не скористалися. По-друге, та вартість цієї послуги, яку вони називали, трохи дорожча за контракт одного з провідних юридичних ЗВО і трохи дешевша за контракт найбільш провідного. То який сенс у цьому?
Окрім того, необхідно відрізняти способи «порєшать» ЗНО та «порєшать» когось для вступу. Для мене купити результати ЗНО це коли ти платиш за те, що отримаєш високі бали. Коли ти платиш за те, щоб тебе прийняли (не за контракт, а саме внесли до рейтингу або поліпшили твоє місце в ньому) до ЗВО з твоїми балами або за те, щоб хтось здав ЗНО за тебе, ти не «рішаєш» ЗНО. Я гадаю, мої знайомі мали на увазі саме другий спосіб.
До речі, реальні приклади можна легко знайти в мережі. Скріншот оголошення з OLX про «зарахування до одного з найкращих ЗВО з низькими балами ЗНО» досі можливо знайти на фейсбуці. А ще можете спробувати прогуглити угрупування, що під виглядом абітурієнтів здавало ЗНО, правда шкільне. Оголошення після опублікування швидко видалили (це було у 2017 році), а угрупування затримали (але, з чуток, не зовсім засудили).
Дозволю собі не давати сам скріншот тут аби не підставляти своїх колег. Та і сам я не бажаю аби “совість української нації” приходив до мене уві сні. Всім бажаючим можу надіслати скрін в приватні повідомлення. Припускаю, що це може бути лише чутками або не мати реального зв’язку з ЗВО.
Якщо хтось матиме свідчення (не чутки з чужих слів) що можна домовитися саме за результати ЗНО, я зроблю все можливе для поширення цієї інформації.
Хочу трохи поміркувати щодо того, як МОН розуміє ЗНО.
Хибною є думка, що це оцінювання того, як ви засвоїли навчальну програму вашого ЗВО. Звідси всі нарікання про те, що «ми цього не вчили» або «ми це вчили на першому курсі» і так далі.
ЗНО спрямоване не «на вихід» як, наприклад, державні іспити. ЗНО спрямоване «на вхід». Тобто тестування має на меті не перевірити те, як добре студент завчив напам’ять конспект лекції з юридичної деонтології. Тест перевіряє те, наскільки студент відповідає вимогам, що ставляться до будь-кого в професії.
На даний момент на правників навчається 105 000 осіб. Чи дійсно всі вони є якісними професіоналами? Чи потрібна така їх кількість? Гадаю, що ні. Правниче ЗНО гарний спосіб частково відсіяти тих, хто не пристосований до професії.
В професійній діяльності всім байдуже, що ви отримали червоний диплом бакалавра у найкращому ЗВО країни. Ви маєте логічно мислити, знати правові норми та вміти спілкуватися з клієнтами та колегами, в тому числі англійською мовою.
Можливо, це жорстко, але це реалії життя. Конкуренція не просто чекає на вас у майбутньому, вона вже давно поруч з вами. Всі мрії про те, що можливо «каждому по потребностям», ні до чого доброго не призведуть, вже перевірено.
Ворог студентів не поганий МОН, не Мінюст що «не вписався за своїх», не УЦОЯО який склав такі жахливі тести чи будь-хто інший. Всі претензії студентство має спрямовувати до керівництва закладів вищої освіти. Саме вони самостійно визначають навчальні програми, які не відповідають актуальній дійсності. Вони не розвивають в студентах навички мислення, не навчають мові, дають застарілі знання з права.
Я гадаю, що міністерство прагне до того, аби правничі школи почали конкурувати за студента шляхом надання найбільш повної освітньої послуги. Чим швидше студенти це зрозуміють, чим швидше почнуть обирати собі ЗВО спираючись лише на якість освітньої послуги, тим швидше правничі школи почнуть дійсно готувати студентів, а не просто випускати. Готувати не скільки до ЗНО, скільки до реальної роботи.
Я сприймаю це як один із способів реформування юридичної освіти. Лише коли до них перестануть йти студенти, динозаври з адміністрації вишів почнуть щось змінювати. А змінювати юридичну освіту необхідно вже давно.
Виходячи з вищевказаного, які поради я міг би дати тим, хто буде складати правниче ЗНО пізніше?
Відносьтесь до ЗНО як до тесту, що оцінює вас як професіонала, а не те, як добре ви знаєте навчальну програму свого ЗВО.Готуйтеся до того, що завдання будуть ставати складнішими, прохідні бали вищими, обсяг замовлення меншим. Держава буде поступово зменшувати кількість тих, хто навчається на правників і одночасно посилювати якість тих, хто все ж пройде. Пройдіть тести минулих років, порахуйте кількість помилок и додайте ще 15%. Відкрийте шкалу оцінювання та переведіть отриманий результат… і скиньте собі ще 5 балів. Якщо результат влаштовує, вітаю. Якщо ні — готуйтеся далі.Готуйтеся вирішувати задачі, а не відповідати на питання.При підготовці до права підтягуйте слабкі сторони, а не поглиблюйте сильні. Ви ніколи не опануєте весь обсяг питань, що можуть потрапити до того чи іншого блоку. Ймовірність того, що вам випаде вузькоспеціалізоване питання все одно буде. Набагато гірше, якщо ви не відповісте на елементарне питання з того блоку, який ви «не дуже полюбляєте», «погано проходили» або «взагалі не проходили».До логіки можливо підготуватись лише вирішуючи побідні тести.Зайве нервування ніколи нікому не допомогло. Ви або підготовлені до тесту або ні. В обох випадках ви знаєте, чого очікувати, тож не варто нервувати.Обираючи ЗВО не дивіться ні на які рейтинги. Спитайте тих, хто там навчається, що вони вивчають. Якщо відповідь «вивчаємо думку Іванова про коментар Петрова щодо коми у третьому абзаці статті 55 КК 1960 року» або «пишемо реферати», то тікайте. А якщо вам відповіли, що вивчають судову практику, розбирають кейси, складають документи, звертаються до англомовних джерел — такий ЗВО скоріш за все підготує вас до ЗНО та, що важливіше, до роботи краще за інші.
P.S. Хочу додати трохи про рейтинги ЗВО щодо якості освітньої послуги. Як на мене, не зовсім доречно порівнювати за цим показником ЗВО із 15, 80, 450 та 1700 досліджуваними. Хоча б тому, що чим більша кількість досліджених, тим нижчий бал: геніїв, що здали все на 200 одиниці, в той час як таких, хто здав на середній або нижчий показник абсолютна більшість. Це свідчить лише про те, що велика кількість студентів не є обґрунтованою, але не про якість роботи викладачів.
P.P.S. Робити рейтинг ЗВО на основі опитування також сумнівно.
В селах Петрівка та Іванівка вирішили провести дослідження довжини…вудочок у чоловіків. В Петрівці вийшло в середньому 25 см, а в Іванівці — 10 см. В Петрівці проводили опитування, а в Іванівці — заміри.